«Я знаю – мій син такий: історія про «Шаленого Макса»
Мистецтво досліджувати історію – це не лише про дати, а насамперед про людей.
Радіємо успіху наших вихованок гуртка «Етнологія» – Анастасії Довгополик та Вікторії Лещенко, які здобули почесне І місце в обласному патріотичному конкурсі учнівської молоді «Герої серед нас».
Їхня робота у напрямку «Герої серед нас: сучасні захисники України» під назвою «Я знаю – мій син такий: тримає лінію, слово і людей!» стала зворушливим літописом сучасності.
За кожною пошуковою роботою – глибоке дослідження та щира гордість за наших людей…
Дівчата провели години у спілкуванні з пані Тетяною – мамою нашого героя, Максима Килимника, відомого побратимам як «Шалений Макс». Через спогади матері перед дослідницями постав шлях становлення справжнього чоловіка: від юного підприємця, який мріяв про власну справу, до досвідченого командира роти безпілотних систем 3-ї окремої штурмової бригади.
Ми звикли бачити героїв у новинах, але ця робота відкриває загартованого в боях воїна з іншого, щемливого боку. У дослідженні ви знайдете відповіді на питання, які чіпляють за живе:
- Пророцтво з минулого: чи знали ви, що у 90-х роках у Канівському пологовому будинку в один період народжувалися лише хлопчики, і вже тоді пошепки говорили: «Мабуть, буде війна»?
- Від цивільного дрона до розбитих танків: як особистий квадрокоптер Максима допоміг знищити ворожу колону під Ірпенем у перші тижні повномасштабного вторгнення?
- Сила материнської молитви: чому Макс переконаний, що під Авдіївкою його врятувала не лише броня, а молитва мами, яку вона тримає так само міцно, як він – фронт?
- Серце командира: як воїн, на рахунку якого понад 100 знешкоджених окупантів, у хвилини відпустки знаходить сили відвідувати могили полеглих побратимів, чиї імена назавжди закарбовані в його пам'яті?
Ця робота – не просто біографія воїна, нагородженого орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Це історія про вдячність, про тих, хто тримає над нами небо, і про те, як важливо пам’ятати ціну кожного мирного ранку.
Вітаємо Анастасію, Вікторію та їхню керівницю Тетяну Пономаренко з цією важливою перемогою!
Пишаємося нашою молоддю, яка вміє бачити героїв поруч і берегти їхні історії для майбутніх поколінь.
Ознайомитися з повною версією пошукової роботи можна за посиланням: «Я знаю – мій син такий: тримає лінію, слово і людей!»
