Від гарту в «Джурі» до рятунку життів: зустріч із Лізою Червонніковою
Сьогоднішні захисники – це колишні діти, які формувалися як особистість на туристських зльотах, військово-патріотичних та краєзнавчих заходах, екскурсійних подорожах, гутірках, чий приклад має стати основою для виховання нових поколінь української нації.
В планах нашого закладу є створення «Книги Звитяг». Це буде не просто збірка біографій, а живий літопис, який формуватимуть патріотично свідомі герої нашого часу – наші випускники, які стали на захист рідного краю. Їхні спогади, поради та приклади мужності стануть настільною книгою для нових поколінь гуртківців.
Наше дослідження розпочалося з ідентифікації вихованців, які сьогодні боронять країну. Як виявилося, випускники Центру – це «універсальні солдати»: майстри управління БПЛА, розвідники, снайпери та бойові медики... Їхній досвід доводить, що позашкілля надає три головні «суперсили», які рятують життя: міцну дружбу («відчуття плеча»), професійні вміння (від топографії до медицини) та чітке розуміння того, за що ми боремося.
05 березня відбулася знакова подія – наша перша офіційна зустріч для «Книги Звитяг».
До Центру завітала Ліза Червоннікова – дівчинка з наших архівних фото, учасниця Всеукраїнської гри «Сокіл» («Джура»), яка колись вчилася в’язати вузли та долати перешкоди, а сьогодні рятує життя побратимів. Ліза – бойова медикиня, пресофіцерка та військовослужбовиця 5-го батальйону 113-ї окремої бригади ТрО. Разом із нею завітав бойовий водій Володимир та особлива гостя – «бойова собака» Луна, яка є для бійців і товаришем, і психологом, і розрадою…
Зустріч пройшла у форматі неформального діалогу «за чашечкою чаю». Ліза та Володимир розповіли вихованцям про критичну важливість навичок, які здобуваються в гуртках: Ліза наголосила на важливості автоматизму у накладанні турнікета собі та товаришу. Те, що відпрацьовувалося на етапі «Рятівник», на фронті стає єдиним шансом на порятунок. Також зазначила, що саме досвід «Джури» допомагав їй у перші дні служби. Вміння читати карту та схематично зображувати маршрут – це навички, без яких неможлива логістика на війні.
Володимир розповів про сучасну «війну дронів», де БПЛА виконують функції розвідки, логістики та «бойового птаха». Він підкреслив також складність роботи бойового водія, адже переміщення відбувається переважно в темну пору доби по невідомих дорогах, де єдиною опорою є знання з топографії та вміння орієнтуватися в просторі…
Було ще безліч запитань та відповідей, наше спілкування з вами – безцінне. Чекаємо в гості знову. Пишаємося і дякуємо за захист!
На згадку про зустріч Центр отримав особливі подарунки: військовий шеврон та підпис на прапорі, який став символом надії та нерозривного зв’язку між фронтом і тилом.
Ця зустріч зафіксована не лише на світлинах, а й у серцях наших педагогів та вихованців. Вона стала першою сторінкою нашої «Книги Звитяг», яка доводить: ми виховуємо патріотів, готових до будь-яких викликів.
Звертаємося до кожного із Вас,
всі ми знаємо як зараз важко проходять збори (донати). Як люди втомилися «зводити кінці з кінцями», коли ціни в магазинах зростають швидше за зарплати, а побутові клопоти: навчання дітей, переїзди, хвороби…забирають усі сили. Купівля нового одягу чи навіть звичайна вечеря для родини сьогодні для багатьох стають викликом...
Але ми хочемо сказати важливе: соромних донатів не існує. Часто нам здається, що скинути 5 чи 10 гривень – це замало, майже незручно. Але насправді ці «дрібні» кошти є справжнім паливом для будь-якого збору. Це ті краплі, які разом створюють хвилю, здатну зрушити гори.
Під час зустрічі наші гості поділилися болючим: «Кожен виїзд – це іспит на витривалість. Ти ніколи не знаєш, чи вивезе сьогодні твоя «конячка»». Фронтові дороги не знають жалю. Вони не розуміють, що на ремонт немає грошей. Кожна вибоїна, кожен кілометр бездоріжжя наближають транспорт до зупинки. А зупинка авто на фронті – це втрачений час, який вимірюється людськими життями.
Щоб їх транспорт завжди був готовий «зірватися з місця» і вчасно доставити бійців, він потребує «лікування». Кожна деталь має працювати як годинник, бо від цього ритму залежить серцебиття воїна.
Ми просимо вас долучитися до збору на ремонт автівки підрозділу Лізи та Володимира. Кожен ваш донат – це кілометри врятованих життів. Допоможемо нашим дітям, які сьогодні захищають нас!
Банка на потреби підрозділу (Єлизавета Червоннікова):
https://send.monobank.ua/jar/9r4cn1MwmC
номер картки: 4874100020815927
Пишіть у коментарі до донату, яку частину «залізної конячки» ви берете на себе, наприклад, на ту «гайку», без якої ніхто нікуди не поїде…
- На дзеркало заднього виду, щоб знати, що тил прикритий.
- На оливу в двигун, щоб він шепотів, а не гарчав.
- На ремонт акумулятора, щоб заводився з пів оберту.
- На повітряний фільтр, щоб мотор «дихав на повні груди».
- На антифриз, щоб машина не «закипіла» під час гарячого виїзду.
- На нові шини, щоб вигрібати там, де інші тонуть.
- На амортизатори, щоб екіпаж не відчував кожну вирву хребтом.
- На гальмівні колодки, щоб зупинятися миттєво перед небезпекою.
- На сайлентблоки та шарові, щоб авто слухалося керма.
- На ту саму гайку на якій тримається вся конструкція і вся надія екіпажу.
- На нову проводку, щоб жоден датчик не зрадив у відповідальний момент.
- На захист картера, щоб каміння не вивело «конячку» з ладу.
- На гальмівну рідину, щоб система працювала як годинник.
- ваш варіант…
Разом ми – сила. Тільки спільними зусиллями ми здолаємо ворога!
Кожна гривня – це паливо для порятунку: допоможемо «залізному коню» наших захисників!
